| sadowod.com | vivaspb.com |

logo sproba

Наші видання

Друк

Реалізуємо своє виборче право свідомо!

26 жовтня 2014 року громадяни України, яким виповнилося 18 років, зможуть реалізувати своє конституційне право голосу на виборах до ВРУ. Позачергове голосування відбуватиметься за старою виборчою системою – наполовину мажоритарна система і закриті списки. Тобто, Майдан переміг, виборче законодавство поступово вдосконалюєится, але депутатів обирають, як і раніше – за закритими партійними списками. Прозорість виборчого процесу залишає бажати кращого. Законодавці розуміють, що якби голосування відбувалося за відкритими партійними списками, то народ не обрав би тих кандидатів у депутати, які втратили народну довіру, у яких слово розходиться з ділом. Тому, кожен свідомий громадянин повинен проаналізувати і зважити передвиборні обіцянки, перш ніж віддіати свій голос за ту чи іншу політичну партію, того чи іншого кандидата.

Серед ухвалених нещодавно депутатами змін до виборчого законодавства – посилення відповідальності за підкуп виборців. Схвально, що парламентарії, хоч і повільно, але все ж таки встановлюють норми виборчого законодавства, близькі до норм європейського законодавства. Нариклад, у Польщі встановлено однакову відповідальність і для того, хто купує, і для того, хто платить кошти, і для того, хто приймає кошти. Актуальним питанням для України залишається підкуп у виборчій кампанії. Тому, Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян". Даний закон посилює кримінальну відповідальність за підкуп виборця, учасника референдуму.

"Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з реалізацією свого виборчого права, караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на той самий строк. Пропозиція, обіцянка або надання виборцю неправомірної вигоди за будь-які дії, пов’язані з реалізацією ним виборчого права, караються обмеженням волі на строк до 3-х років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років", -  зазначено у законі.

Передвиборча агітація шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів, робіт, послуг карається обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

До тяжких злочинів віднесено незаконну вимогу або вказівку службової особи з метою вплинути на рішення виборчої комісії (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), підробку виборчих документів (від 3 до 7 років), викрадення або приховування виборчої скриньки з бюлетенями або протоколу про підрахунок голосів виборців (від 5 до 7 років).

Кримінальна відповідальність за отримання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка не має права його отримувати  - штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років.

Розглянемо, які ж «брудні» методи з точки зору моралі та принципів політичної боротьби, підпадають під цілком конкретну кваліфікацію норм Кримінального кодексу України, розцінюються як підкуп виборців.

Серед таких «брудних» методів найбільш популярний прямий підкуп виборців, тобто надання виборцям грошей або інших матеріальних цінностей безпосередньо в день голосування, коли їх вибір відразу можна «проконтролювати». Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною та спеціальною метою – перешкодити громадянину вільно здійснити дії, спрямовані на реалізацію належного йому виборчого права. Суб’єктом злочину виступає будь-яка фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, а не лише самі кандидати, партії, які висунули кандидатів у депутати та офіційні спостерігачі від них.

Таким чином, будь-яка особа, яка здійснює агітацію за того чи іншого кандидата чи партію з використанням підкупу виборців (навіть якщо вона офіційно не уповноважена представляти кандидата чи партію), може понести кримінальну відповідальність за цей злочин.

Арсенал методів та шляхів підкупу настільки широкий, що вмістити їх в якусь чітку систему класифікації досить складно.

Наприклад, для людей похилого віку перевіреною та ефективною є схема, коли політична свідомість періодично стимулюється у гастрономічному форматі: кандидати дають людям гречку, цукор та олію і пропонують голосувати за себе. Втім, є й «невдячні» пенсіонери, які «гречку беруть, а голосують по совісті», бо розуміють що такі кандидати-гречкодавці вкрали в кожного з нас набагато більше.

Для активних людей, які не проти подорожувати, ще з початку 90-х існує можливість поїхати на «партійному» автобусі в певну місцевість і, отримавши гроші, зробити «вірний» вибір, який відразу ж перевіряється.

Для людей молодих та технологічно просунутих є можливість отримати гроші в день виборів після пред’явлення фотографії, на якій зафіксовано позначку біля «бажаного» кандидата. Причому деякі сили пропонують «аванс» – частину грошей виплачують до голосування і частину після пред’явлення доказів. До речі, деякі громадяни примудряються на одних й тих самих виборах продати свій голос декільком політичним силам – малюючи «галочку» на прозорому пластику і по черзі накладаючи та фотографуючи її навпроти різних рядків бюлетеня.

Посадові особи, зацікавлені у результатах виборчих перегонів, мають, звісно, більше можливостей у справі вибору агітаційних засобів, хоча використання посадовцями свого службового становища і переслідується відповідно до закону, але досить часто вони дозволяють собі на нього не зважати. Тому поширеною є практика, коли певні чиновники виділяють кошти державного бюджету, скажімо, на будівництво доріг та відновлення інфраструктури в певній місцевості, але йдуть ці кошти на підтримку власних кандидатів. Тож обіцянки що-небудь швидко побудувати є не що інше як опосередкований підкуп. Якщо кандидат або його партія, прийшовши до влади, так і не реалізували обіцяного (а це в нас майже норма), такій політичній силі необхідно просто відмовити в довірі на наступних виборах.

Факт залишається фактом, ніякими суровими законами та заборонами не викоренити таке негативне явище як підкуп виборця в нашому середовищі. Лише коли кожен із нас сам зрозуміє, що на ньому потім заробляють набагато більше, ніж 100-200 гривень, ось тоді ситуація реально може змінитися. Сподіваюсь, що попередні роки навчили нас не продаватись задешево. Сподіваюсь, що свідомість громадян значно зросла, про що свідчить Революція Гідності.

Головний спеціаліст Рівненського міського управління юстиції Боковець В.П.