| sadowod.com | vivaspb.com |

logo sproba

Наші видання

Друк

Особливості надання невикористаних відпусток і грошової компенсації за них

Закінчився робочий рік, та не всі працівники використали своє право на відпочинок.  Хтось відпочивав лише частину щорічної відпустки, хтось взагалі не зміг її використати в минулому році. Так повторюється з року в рік, невикористані відпустки накопичуються. Що ж робити з такими відпустками?

Згідно з ч.5  ст.11 Закону  України “Про відпустки” (далі – Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль.

Частиною 2 ст.12 Закону “Про відпустки” передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше ніж упродовж  12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Статтею 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 р. про оплачувані відпустки (ратифікована Україною у травні 2001 р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України) передбачено, що безперервна частина щорічної оплачуваної відпустки надається і використовується не пізніше як протягом одного року, і залишок щорічної оплачуваної відпустки – не пізніше як упродовж 18 місяців з кінця того року, за який надавалася відпустка.

Ненадання працівникові щорічних відпусток у визначені законодавством терміни є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку може бути притягнуто до відповідальності.

Проте законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівником втрачається право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їхнього невикористання, а тому, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку, за кілька попередніх років, то він має право їх використати, а в разі звільнення йому має бути виплачено компенсацію за всіневикористані дні щорічних відпусток(ст.24 Закону).

За частиною 3 ст.10 Закону встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не більше 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів), на які має право працівник у відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік. На випадок, коли працівникові після використання у відповідному робочому році щорічних відпусток за цей рік надаються невикористані щорічні відпустки за минулі роки, таке обмеження не поширюється.

Що стосується кількості відпусток, які можуть  бути надані працівникові впродовж робочого року, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору, тобто між працівником іроботодавцем.

Наголошую ще раз, що законодавством не передбачено термiну давностi, пiсля якого працiвник втрачає право на щорiчнi вiдпустки, воно не мiстить заборони надавати щорiчнi вiдпустки в разi їх невикористання. Згiдно з листами Мiнпрацi вiд 22.02.2008 р. № 33/13/116-08 та 17.06.2011 р. № 9/242пд, якщо працiвник з якихось причин не скористався своїм правом на щорiчнi вiдпустки за кiлька попереднiх рокiв (за два, три, чотири чи бiльше рокiв), вiн має право використати їх, а в разi звiльнення, незалежно вiд пiдстав, йому має бути виплачено компенсацiю за всi невикористанi днi щорiчних вiдпусток, визначених п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 504. Отже, незважаючи на порушення трудового законодавства працедавцем щодо порядку надання відпусток, право на використання відпусток у працівника залишається як за поточний робочий рік, так і за минулі, оскільки чинне законодавство не мiстить заборони на використання працiвниками щорiчних вiдпусток, якi їм не були своєчасно наданi роботодавцем за попереднi роки.

Як передбачено частиною четвертою ст. 24 Закону № 504, за бажанням працiвника частина щорiчної вiдпустки замiнюється грошовою компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної i додаткових вiдпусток не має бути меншою за 24 календарних днi. Тому, за бажанням працiвника, пiсля використання ним за робочий рiк, за який надається вiдпустка, 24-х календарних днiв щорiчної вiдпустки за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки має бути виплачено грошову компенсацiю. Наприклад, якщо тривалiсть щорiчної вiдпустки працівника складає 28 календарних днiв (24 календарні дні — щорiчна основна вiдпустка i чотири календарні дні — щорiчна додаткова вiдпустка за ненормований робочий день, за колективним договором), то за умови використання працiвником за робочий рiк щорiчної вiдпустки тривалiстю 24 календарних дні, за чотири календарнi днi вiн може одержати грошову компенсацiю. Інших підстав і умов, за яких працівник, не звільняючись, мав би можливість отримати грошову компенсацію за невикористані дні відпусток за попередні роки чинним законодавством не передбачено. В разі звільнення, незалежно вiд пiдстав, працівнику має бути виплачено компенсацiю за всi невикористанi днi щорiчних вiдпусток.

Головний спеціаліст Рівненського міського управління юстиції Боковець В.П.