| sadowod.com | vivaspb.com |

logo sproba

Наші видання

Друк

Досудове врегулювання трудових спорів

Якщо між працівником і роботодавцем виникає трудовий спір, то такий працівник має право звернутися до суду. Але це доволі тривалий і неспокійний процесс. Простіше і швидше – звернутися до комісії по трудових спорах (далі -  КТС). Комісія по трудових спорах – це досудовий орган, покликаний розглядати індивідуальні трудові спори, які виникають між працівником і роботодавцем або уповноваженим ним органом, з приводу порушення прав та законних інтересів працівників.

Індивідуальний трудовий спір - це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори.

Правові засади діяльності КТС закріплені у статтях 221-230 Кодексу законів про працю України, інших актах законодавства.

Відповідно до статті 223 Кодексу, КТС обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік. Якщо на підприємстві працює менше ніж 15 осіб, КТС не створюється і працівник має право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті (міськрайонного) суду.

Але навіть, якщо чисельність працюючих на підприємстві 15 і більше осіб, то створення КТС не є обов’язковим (треба проаналізувати кількість позовів працівників за останні два-три роки). Велика кількість таких позовів спонукає до створення КТС. Якщо роботодавець вагається чи потрібна КТС його підприємству, то краще буде створити її з огляду на уникнення в майбутньому можливих витрат (коштів і часу) для вирішення трудових спорів.

Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників (працівників робітничих професій) у складі КТС підприємства повинна бути не менше половини її складу.

КТС обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.

За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені КТС у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й КТС підприємств, установ, організацій.

У КТС підрозділів можуть розглядатись трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.

Організаційно-технічне забезпечення КТС (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

КТС підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка.

Власник або уповноважений ним орган не має права перешкоджати створенню та організації діяльності КТС у межах підприємства (структурного підрозділу).

Положеннями статті 225 КЗпП визначено, що працівник може звернутися до КТС  у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

КТС зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

КТС має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

Статтею 227 КЗпП передбачено, що КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії.

Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

У разі незгоди з рішенням КТС працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення КТС.

Рішення КТС підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження, за винятком випадків винесення рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, яке підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП).

Відповідно до статті 230 КЗпП у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений строк працівникові КТС підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови КТС підприємства, установи, організації та печаткою КТС.

Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.

Таким чином, посвідчення КТС набуває статусу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, визначеними у Законі України «Про виконавче провадження».

Оскільки рішення КТС – це швидкий і економічний спосіб вирішення індивідуальних трудових спорів як для роботодавця, так і для працівника, то для обох сторін буде доречно ініціювати створення комісії.

Головний спеціаліст Рівненського міського управління юстиції Боковець В.П.