| sadowod.com | vivaspb.com |

logo sproba

Наші видання

Друк

Шлюб: реєструвати чи ні?

Будь-якому школяру, котрий отримує документ про середню освіту, мають бути відомі елементарні норми сімейного законодавства. На жаль, як показують результати численних опитувань, переважна більшість з них не володіє необхідною інформацією.

До основних завдань юридично-правової підготовки молоді до сімейного життя віднесено: ознайомлення з основними принципами сімейного права; формування знань про порядок укладення шлюбу та необхідність його державної реєстрації; формування розуміння правових наслідків недійсних та незареєстрованих шлюбів; ознайомлення учнівської молоді з комплексом прав і обов’язків подружжя, особистими правостосунками між ними та стосунками майнового характеру; а також правовідносинами між батьками і дітьми; формування розуміння таких державних актів як позбавлення материнства і батьківських прав та усиновлення; ознайомлення молоді з причинами, правовими основами та соціальними, економічними, психологічними та педагогічними наслідками розлучення, аліментними зобов’язаннями розлучених; формування адекватного ставлення до шлюбного контракту; ознайомлення молодих людей з окремими положеннями кримінального кодексу України про венеричні хвороби та кримінальну відповідальність за зараження ними інших людей, ухилення від їх лікування, незаконне проведення абортів, зґвалтування, розбещення неповнолітніх та задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

В одній статті надзвичайно важко висвітлити всі вищезазначені норми. Тому зупинимось лише на необхідності державної реєстрації шлюбу.

У наш час багато пар не поспішають реєструвати свої стосунки. При цьому одиниці чесно зізнаються, що ще не готові створити повноцінну сім'ю. Інші ж, як правило, люто доводять, що їх союз не менш (а іноді й більше) серйозний, ніж у зареєстрованому шлюбі. І вважають такі відносини сучаснішими. Набір аргументів стандартний: від "навіщо зайві формальності" до "штамп все одно нікого не втримає".

Отже, чому все-таки варто вмішувати державу в своє особисте життя? На те є багато причин: як матеріально-правових, так і соціально-психологічних.

Найпоширеніше -  врегулювання майнових відносин, спільне володіння власністю і спадкування. У неофіційному шлюбі один з подружжя ризикує залишитися у "розбитого корита" не тільки в результаті розлучення, але і, не дай бог, смерті своєї другої половини. Можна, звичайно, постійно оформляти все майно, що купується, у спільну власність і в цивільному (незареєстрованому) шлюбі, але це якраз веде до лавиноподібного наростання формальностей, чого так прагнуть уникнути захисники неофіційних відносин. До того ж, з деяких причин, в ситуації спадкування це не рятує.

Крім того,  прихильники цивільних шлюбів  часто соромляться з'ясовувати майнові питання, поки все добре. Яка різниця на кого оформлена квартира, машина, дача, якщо "ми любимо один одного". Різниця зазвичай стає істотною, коли люди з якоїсь причини розлучаються. І ось тоді "постраждала" сторона намагається всіляко прирівняти цивільний шлюб до зареєстрованого, але це вдається лише в поодиноких випадках, і то після затяжної судової тяганини.

Офіційний шлюб  також тягне такі юридичні "дрібниці", як право в необхідних випадках приймати рішення щодо життя і здоров'я чоловіка, не свідчити проти нього в суді, а також автоматичне визнання батьківства. Простіше кажучи, коли, не дай бог, ваша "половина" перебуває в лікарні у важкому стані, вас до неї не пустять, і лікар з вами розмовляти не буде. Життєво важливі рішення (наприклад, про операції) будуть приймати інші родичі. Необхідність свідчити проти чоловіка в суді здається екзотикою, але, згадавши повсюдні податкові порушення, не варто вважати це таким вже неможливим. Автоматичне визнання батьківства позбавляє від зайвих формальностей і просто незамінне, коли чоловік з яких-небудь причин не може (або не хоче) визнати дитину самостійно.

Крім  матеріальних є і психологічні причини. Молодь любить підкреслювати свою свободу від суспільних стереотипів, але у відповідних ситуаціях демонструє прихильність їм не менше, ніж старше покоління. Дуже часто доводиться бачити, як молода людина завзято доводить, що його неофіційний союз - справжня сім'я. А трохи ситуація міняється, він з тим же апломбом заявляє: "взагалі-то я не одружений". Скільки людей, оформивши нарешті стосунки з черговим партнером, підкреслюють, що це їх перший "справжній" шлюб. Адже попередні союзи можливо тривали роками, і в них залишилися діти.

Але  для суспільства справжній шлюб  - це все ще той, який зареєстрований. Якщо людина не хоче реєструвати стосунки, то які б резонні причини цього вона не зазначала, в глибині душі вона все одно не бажає себе пов'язувати, залишає собі шлях до відступу. Деякі цього і не приховують. Пройшовши, наприклад, один раз через процедуру розлучення, ні за що не погоджуються ризикувати піддатися їй ще раз. Тобто, вони цілком допускають розставання і хотіли б, щоб воно не було таким складним і важким.

Всім, вступаючим у цивільний шлюб пропоную провести уявний експеримент: з чим ви залишитеся при розлученні, якщо строго слідувати букві закону і не покладатися на добру волю колишнього чоловіка. Якщо результат вас влаштовує, можна ризикнути. Якщо ж ні, краще все-таки зареєструвати шлюб. Нехай це відстало і несучасно. А якщо ваш обранець рішуче відмовляється це робити, то це привід серйозно задуматися, чи потрібен вам взагалі шлюб із цією людиною: хоч цивільний, хоч офіційний.

Сімейний кодекс України:

Стаття 21. Поняття шлюбу

 1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

 2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

 3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 27. Значення державної реєстрації шлюбу

 1. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

{Частину другу статті 27 виключено на підставі Закону № 524-V від 22.12.2006}

 3. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Головний спеціаліст Рівненського міського управління юстиції Боковець В.П.