| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Дерманський монастир-фортеця

Територія Дерманя була заселена вже у VIII-V столітті до нашої ери. Про це свідчать сліди поселення з майстернею крем'яних знарядь доби ранньої бронзи, залишки давньоруського городища, старовинні могильники, знахідки уламків зброї, речей побуту, культури, ритуальних поховань.
За поборовим актом 1325 року, "имение Дермань" сплачувало від 26 димів, 2 городів, 3 вальних коліс. Крім того, щорічно здавало 40 "гарців" меду з лісових пасік, виконувало шарваркові роботи, вивозило казенні лісозруби.
 Image
У вересні 1497 року в замкові біля Топорищ на Житомирщині була укладена та репрезентована грамота, якою великий литовський князь Олександр засвідчив дар гетьманові Костянтину Острозькому маєтностей двох дворів і дев`яти сіл, у числі яких називається і "Дермань".
З 1499 року виринає в записах і "Дерманский монастирь", котрому тоді володар Острога подарував автографовану книгу "Поучения", а через вісім років рукописне Євангеліє, срібний позолочений потир, хрест з мощами, церковну одежу. З 1511 року Дерманський монастир - один з найстаріших, широко відомих релігійних, освітніх, культурних осередків Волині. Споруджений на старовинному замчищі, мав вигляд фортеці з камінними стінами до 6 метрів висоти з проробленими стрільницями. Монастир і церкву збудували у XV столітті на кошти князя Василя Красного. З 1575 по 1576 рік маєтком монастиря управляв першодрукар Іван Федоров, мавший наміри саме тут відкрити свою типографію. У 1602 р. К. Острозький заснував школу при монастирі, в цьому році було засновано і друкарню, керівником якої був брат Северина Наливайка - Дем`ян Наливайко. З заснуванням друкарні монастир став одним з осередків книгодрукування та освіти. Більшість видань було надруковано літературною українською мовою. Але друкарня проіснувала недовго - всього три роки, потім її було закрито і друкарське устаткування було повернуте до Острога. В період 1627-1631 настоятелем монастиря був вихованець острозької академії, син її ректора видатний український письменник та філософ-полеміст Мелетій Смотрицький, автор „Словянской граматики". З 1712 р. настоятелем був греко-католик Януарій Огурцевич, монастир став уніатським і пробув таким до 1795 р., коли Волинь внаслідок розподілу Польщі опинилася під владою Росії.
Монастир-фортеця в Дермані спочатку був невеликою фортецею, розташованою на височині. Укріплення мало кам'яні стіни з зубцями, з внутрішніх боків цих стін проходила галерея, міст піднімався на ланцюгах, у подвір'ї були дерев'яна церква, каплиця, кілька кам'яних і безліч дерев'яних житлових і господарських будівель.
Найбільш давні споруди комплексу походять з XV - XVII ст. і включають Троїцьку церкву, надбрамну вежу-дзвіницю, келії, флігель, кам'яні оборонні стіни. Церква - з одним куполом, квадратним нефом, прямокутними притвором і апсидою. І хоча історично точний час заснування монастирського комплексу невідомий, в більшості історичних джерел його пов`язують з ім`ям Василя Красного, який в І половині XV століття, укріплюючи свої поселення від татарських набігів, збудував монастир-фортецю.
Розміщена в самому центрі монастирського комплексу невеличка однобанева Троїцька церква - рідкісний, якщо не єдиний за типологічними ознаками кам'яний храм - була споруджена на місці старої кам'яної церкви. Передбачаємий час нової забудови комплексу - початок XVII ст. напевно ще за життя Костянтина Острозького. Церква набула звичайний тричасний план з однією апсидою та притвором. Чітка чотирикутна середня частина храму розділена двома внутрішніми колонами-підпорами, між якими перекинуті до апсид підпружні арки з вітрилами, що підтримують восьмигранний світловий барабан. Подібне нелогічне сполучення різночасових і різнохарактерних архітектурних прийомів пояснюється бажанням забудовника зберегти конструктивну систему первісного храму.
 Image
Найбільш прикметною в монастирському комплексі є Надбрамна вежа-дзвіниця, побудована як оборонна, про що свідчать стрільниці в одному з п'яти ярусів. В першому ярусі вбудовано перекритий полуциркульним сводом кам'яний проїзд. П'ятий ярус - з доволі високими стрільчатими вікнами - по три з кожного фасаду, перетнув позначку 30 метрів висоти, що в оточуючому ландшафті прочитується сильною вертикальною домінантою храму. Увінчується Надбрамна вежа декоративними мерлонами прямокутної форми. Споруда - одна з небагатьох на Україні, що збереглася з XV ст. до наших днів.
Монастирські келії збудовані у XVII ст. і мають вигляд двоповерхового корпусу, приміщення розташовані по обидва боки коридору. Перекриття - хрестові.
Флігель знаходиться біля південної оборонної стіни. Він Т-подібний у плані, двоповерховий, з підвалом. На другому поверсі влаштована тепла монастирська церква.
У 1828 р. монастир був пошкоджений пожежею. Так згорів іконостас XVII ст., новий був облаштований лише у 1850-их рр. Він був дерев`яний різьблений, на блакитному фоні з позолотою. На жаль і цей іконостас не зберігся. На той час в церкві були три портрети Петра І та двох настоятелів - єпископів Смотрицького та Володковича.
В монастирі була велика бібліотека, де збереглися не тільки церковні книги, були і рукописні, і стародруки слов`янською, російською, польською, латинською, грецькою, німецькою мовами.
До 1939 року Дермань був одним селом, хоч насправді його ділили на Дермань панський і казенний. У 1946 році Дермань Перший волею чиновників приймає назву Устенське Перше, а Дермань Другий - Устенське Друге. З 1991 року Устенське, що від імені витікаючої тут річки Усті, уступає місце давній історичній назві Дермань і ділиться на: Дермань Перший і Дермань Другий.

Література:

  • Басараба В. До Дерманських джерел: [Історія Дерманя]// Вільне слово. - 2000. - 22 груд. - С.3.
  • Бухало Г. Дерманю наш рідний:[До 675-річчя І-ї письмової згадки про Дермань]// Вісті Рівненщини. - 1997. - 3 жовт. - С.3.
  • Гнатюк - Сосна Л. Пам'ятки Християнства Волині: [Дермань]// Укр. культура - 1996. - №1. - С.32.
  • Головата Н. Дерманський монастир: сторінки історії// Людина і світ. - 1995. - №11-12. - С.30.
  • Дермань:[Історія Дерманя]// Народне слово. - 2003. - №46(лист.). - С.3.
  • Лесик О.В. Монастир - фортеця в Устенському (Дермань)// Лесик О.В. Замки та монастирі України. - Л.: Світ, 1993. - С.48.
  • Марчук Л. Дермань - наш рідний// Дзвін. - 1997. - 3 жовт. - С.1.
  • Рибенко Л. Дермань. Славний і незнищений// Сім днів. - 1997. - 4 жовт. - С.4.
  • Рожко В. Дермань - столиця сіл Волині?// Слово просвіти. - 2005. - №9. - С.14.
  • Рычков П.А. Дермань// Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины, М.: Искусство, 1998. - С. 112.
  • Самчук Л. Так це було...:[До історії с. Дермань]//Рівненськ. кур`єр. - 2000. - 19 трав. - С.2.
  • Фрамчук В. Дермань-цариця сіл Волині// Волинь. - 2002. - 22 серп. - С.6.